Мозок + настільні ігри = прокачаний мозок

 Уже давно ходять чутки, що людина використовує можливості мозку лише на 10%. Подейкують, що до такої думки свого часу прийшов Альберт Ейнштейн, і приводів сумніватися у словах легендарного вченого немає.

 Хоча нейробіологи та нейропсихологи досі сперечаються: десять, п’ятнадцять, сорок… Ніяк не можуть визначитись. Але те, що людині є куди рости – це факт. Адже цікавих і корисних занять для мозку так багато, що про більшість з них ми навіть не здогадуємося. А знайомство з новими способами розкинути мізками завжди приносить і користь, і задоволення.

 Настільні ігри у цій непростій справі є нашими надійними помічниками. Але про все по черзі.

 

Мозок — найважливіший орган і дуже складна річ

 Вага мозку від загальної маси тіла людини становить в середньому 2%. Він споживає 1/5 всього кисню та глюкози. Саме мозок керує нами: від кліпання повік до регуляції ритму серця.

 А ще мозок – це трильйон гліальних клітин і 100 мільярдів нейронів. Гліальні клітини підтримують роботу нейронів, їх живлення і сприяють взаємодії між ними. Міжнейронні зв'язки забезпечують передачу сигналу ланцюжком клітин і таких зв'язків кожен нейрон має в середньому приблизно 7 тисяч. Важко навіть уявити всю складність цієї мережі, але вона відкриває перед кожним просто безмежні можливості. Головне скористатись ними! 

 Під час вирішення різноманітних завдань відбираються найбільш результативні ланцюжки клітин, а активність решти пригнічується. Отже, що багатший ваш досвід, то більш розвинений ваш запас готових рішень. Якщо коротко, то ці контакти нейронів та комбінації їхніх послідовностей роблять людину розумною, а мозок – прокачаним.

 До речі, ще декілька років тому медицина була певна, що пошкоджені або втрачені нейрони не відновлюються. Мовляв, якщо хтось починає втрачати мозкову речовину, процес вже не зупинити і виправити ситуацію неможливо.

 Новітні ж дослідження довели, що мозок людини пластичний, а нейронні зв’язки можуть формуватися знову. Головне – постійно стимулювати розумовий процес, уникаючи згубних факторів.

 Суть дуже проста. Що більше ваш мозок працює і створює всілякі думки, то швидше і якісніше він розвивається. Правий був французький мислитель Рене Декарт, коли казав: «Я мислю, отже, я існую».

 То що ж потрібно робити для прокачування мозку?

1. Вирішуйте завдання, котрі вимагають розумових зусиль.
2. Кожен день щось читайте – хоч книжки, хоч газети.
3. Грайте у настільні ігри: від логічних до стратегічних.

 Краще поєднати усі три способи, тому що без прокачаного мозку сьогодні складно. Це як у жарті. Щоб домогтися чогось у житті, потрібні гарні зв’язки… Гарні нейронні зв'язки.
 

Що раніше почнемо, то краще

 Щойно дитина з’являється на світ, вона вже має майже всі нейрони, а до першого року життя у неї формується 75% нейронних зв’язків. Для правильного розвитку мозку і утворення його структур важливі три речі:

• батьківська турбота і увага;
• залучення до діяльності та обробки інформації;
• регулярне повторення тих чи інших вправ.

 Тут важливо розуміти, що ті нейрони, які не будуть задіяні в конкретних процесах, і ті зв’язки, що не використовуються, просто самознищаться. Одні вчені вважають це нормальним. На їхню думку, таким чином відбувається своєрідне "очищення" мозку. Інші вчені з цим не згодні.

 Чи варто експериментувати – вирішувати батькам. Водночас не потрібно забувати, що вже у 6 років мозок у дітей лише на 5% менший, ніж у дорослої людини. А підлітки щорічно втрачають близько 1% сірої речовини. Якщо вона і так зменшується, навіщо штучно прискорювати процес? Питання, звісно, риторичне.

 Настільні ігри, як ефективну технологію тренування мозку, можна використовувати з раннього дитинства — з 3 років точно. Варіантів багато:

• дітлахам від 3 до 5 років підійдуть яскраві, мальовничі ігри з оригінальними фігурками, фішками, цифрами та літерами;
• хлопчикам і дівчаткам від 5 до 7 років сподобаються логічні та рольові ігри з уявною сюжетною лінією або засновані на відомих казках, мультфільмах, книжках;
• діти від 8 до 14 років із задоволенням грають у стратегії та економічні настільні ігри, зокрема розраховані на всю родину.

 

Рекомендації команди «Ігромаг»

 Для найменших радимо гру «Монстри, до шафи!». Це чудова можливість потренувати пам’ять і навчитись опановувати свої страхи, проганяючи монстрів. Дитині доведеться запам’ятовувати предмети (дитячі іграшки) і швидко знаходити їх. Гра триває, допоки всі 20 монстрів не опиняться у шафі.

 

 Шестирічні діти будуть у захваті від дитячої економічної стратегії «Супер фермер». Необхідно кидати кубики, поповнювати своє фермерське господарство новими тваринами, мінятись з іншими гравцями. Не варто забувати і про безпеку ферми та її захист від хижаків. Гра триває від 20 до 40 хвилин, але мабуть ніколи не набридне.

 

 Трішки старшим гравцям (від 10 років) сподобається розвиваюча настільна гра «Periodic: Гра елементів». Вивчення хімії, зокрема таблиці Мєндєлєєва, ніколи ще не було настільки захоплюючим та цікавим. Така настолочка повинна бути у кожного учня. Її навіть можна включити у шкільну програму.

 

Дорослих ігор час настав

 Ми нерідко чуємо таке порівняння: людський мозок = персональний комп’ютер. В принципі, це правильно. Все життя людина записує на свій "жорсткий диск" нову інформацію. Потрібні дані залишаються у пам’яті, зайве з часом видаляється або переміщується в більш важковідтворювані її шари.

 Хоча до функцій мозку належить не лише пам’ять. Це і мислення, і уява, і самосвідомість, і відчуття, і… Перераховувати можна довго. Важливіше зрозуміти, що мозок анатомічно поділений на дві півкулі і мозочок, який має власні півкулі, а все об'єднується докупи білою речовиною:

1. Ліва півкуля відповідає за опрацювання цифр і логічне мислення, допомагає обробляти інформацію не хаотично, а у певній послідовності.
2. Права контролює творче мислення і чуттєве сприйняття всього, що відбувається навколо.
3. Завдання мозочка – допомагати нам орієнтуватися у просторі і координувати рухи тіла.

 Обидві півкулі головного мозку потребують постійного тренування, незалежно від віку: 18 вам років чи 40. Щоб мозок був максимально еластичним і готовим засвоювати нову інформацію, кожен із нас має:

• вести активний спосіб життя, усуваючи цим проблему гіподинамії (нестача м’язової діяльності організму);
• своєчасно забезпечувати себе вуглеводами і фосфатами – їсти гарбуз, горіхи, квасолю, молоко, кукурудзяні пластівці, рибу тощо;
• вживати потрібну кількість води, яка забезпечує правильну роботу всіх ензимів, транспортує поживні речовини до всіх органів і систем та виводить продукти обміну і токсини з організму, є ключовим компонентом для нейронних зв’язків та розвитку когнітивних здібностей (вода складає 73% маси мозку);
• якомога частіше грати у настільні ігри, причому не лише в шахи.

 

Рекомендації команди «Ігромаг»

 Полюбляєте щось логічно-абстрактне? Зверніть увагу на настільну гру «Пентаго», розраховану на двох гравців. Вона допоможе не тільки цікаво провести час, але і прокачати розумові процеси. Мета гри – сприяти розвитку просторового мислення і розумових здібностей. Її можна взяти з собою в подорож, на вечірку, на навчання або на роботу.

 

 Якщо хочете стати справжніми ремісниками та позмагатись в оздоблюванні стін королівського палацу, гра «Азул» – це те, що потрібно. Всі дії виконуються на персональних планшетах гравців. Учасники продумують кожен крок, підбирають оптимальну комбінацію плиток за кількістю та стилем. Середній час гри – 30-45 хв., а кількість учасників – від 2 до 4 чоловік.

 

 Дедуктивну гру «Зламай код» часто називають справжньою інтелектуальною битвою. І це справді так. Один гравець задає питання (найчастіше математичного характеру), інший чесно відповідає на них. В результаті учасники гри дізнаються код суперника. Хто першим відгадає, той стає чемпіоном ігрового "забігу". Як показує практика, така технологія дешифрування чудово прокачує мозок в будь-якому віці.

 

Чи виходить мозок на пенсію?

 Більшість вважає, що настільні ігри – розвага виключно для дітей та молоді. Зовсім ні! Літнім людям вони потрібні передусім. Чому? Тому що з віком мозок переживає не дуже приємні процеси:

• деякі ділянки мозку втрачають зв’язок між собою;
• частина клітин поступово зменшується у розмірах;
• пам’ять погіршується, концентрація уваги вже не та;
• сповільнюються когнітивні здібності (аналіз, увага, мова).

 У кожної людини це відбувається індивідуально, але, якщо вам 60 з хвостиком, до цього питання потрібно підійти з особливою відповідальністю.

 До речі, цікавий факт. Потенціал пам’яті людини починає зменшуватися ще в 20-річному віці. Процес проходить поступово і досить повільно. Але період між 60 і 70 роками у цьому питанні вважається критичним.

 Чому так відбувається? Відповідь проста: немолоді люди все рідше використовують свої розумові здібності. Крім того, вікове уповільнення обміну речовин, зокрема і в нейронах, накладає додаткові обмеження на ефективність роботи мозку. Виняток – науковці, викладачі, вчителі. У них вікові зміни в роботі мозку наступають значно повільніше.

 Паралельно з цим швидкість обробки інформації у літньої людини також зменшується. Сумно, але з природою нічого не вдієш. Адже кількість коензиму Q10 у клітинах починає знижуватись після 30-річного віку, а в 60 років становить близько 50% рівня молодої людини. А це ключовий компонент, що виробляє енергію, яка необхідна для всіх процесів, в тому числі для передачі нервових імпульсів. А відтак зменшення швидкості обробки даних мозком призводить до автоматичного згасання інших когнітивних функцій.

 Хоча не все так погано. Є ряд напрямків, де люди похилого віку дадуть фору молоді. Як мінімум, це якість загальних знань і словниковий запас. Психологи такі навички називають «кристалізованим інтелектом». Вони накопичуються протягом десятиліть і з часом практично не зникають.

 Отже, чи виходить мозок на пенсію? Радше так, ніж ні. Але битися в істериці з криками: «Шеф, усьому кінець!» не варто. Завжди можна знайти способи щось виправити, підкорегувати або мінімізувати негативні наслідки. Наведемо декілька фактів:

• у віці від 50 до 80 років мозок людини зменшується і у вазі, і в об'ємі лише на 10%;
• нові нейрони не припиняють вироблятися, хай навіть зі швидкістю, нижчою на 80%;
• зі старінням найбільше страждає лобна кора, котра відповідає за короткочасну пам’ять та "тлумачення" інформації, отриманої від інших частин мозку, зокрема й за активне мислення;
• за компенсацію згасання функцій у літніх людей відповідає передня частина головного мозку;
• чоловіки і жінки пенсійного віку частіше, ніж молодь, одночасно використовують і праву, і ліву півкулі;
• регулярні фізичні вправи і часте вирішення логічних завдань збільшують гнучкість мислення і добре тренують пам’ять, запобігають передчасний вихід з ладу потрібних нейронів та їхніх зв'язків.

 

Рекомендації команди «Ігромаг»

Настільна гра «Каркассон» – чудова економічна стратегія для будь-якого віку. За столом одночасно можуть знаходитися від 2 до 5 чоловік, а ігровий процес триває щонайменше 30 хвилин. Правила тут доволі прості – гравцям необхідно створювати землі, дороги, галявини та замки, викладаючи квадратні плитки, та розташовувати на них дерев’яні фігурки чоловічків (міпли), щоб заробляти переможні бали. Гра тренує просторове та стратегічне мислення.

 

 Спеціально для сім’ї або компанії до 4 чоловік розроблена логічна настільна гра «Руммікуб. Класична версія». В ній присутній дух суперництва (звісно, в межах розумного), вона вчить учасників логіці, математиці та інтелектуальному мисленню. Використовуючи свої аналітичні здібності, ви зможете передбачити ходи суперників та обов’язково станете переможцем.

 

 Кажуть, мозок гарно прокачується логічними іграми в слова, такими як «Скрабл». Справді, в результаті помітно збільшується словниковий запас, покращуються лінгвістичні навички, укріплюється пам’ять і здібності до аналізу. Це настільки популярна гра, що з неї регулярно проводяться локальні та міжнародні турніри між гравцями будь-якого віку. Мінімальна кількість гравців – 2 людей, максимальна – 4. Час гри – від 40 до 90 хв.

 

Цікаві факти про мозок замість висновків

 Навряд чи знайдеться людина, котра заперечуватиме очевидне – що інтелектуальні, стратегічні та логічні настільні ігри розвивають і прокачують головний мозок. А оскільки заперечень немає, то немає і сенсу ще раз повторювати про ефективність методу. Він існує, він діє, він доступний кожному.

 Наш мозок регулярно досліджується великою армією фахівців із різних куточків планети. Однак про нього й досі відомо стільки, скільки й про маленьку вершину величезного айсберга, який майже повністю ховається в безодні невідомого. І в його функціонуванні є маса нюансів. Не вірите? Дивіться.

1. 80% вмісту черепа – це мозок. Решта – спинномозкова рідина і речовина, яка буферизує нервову тканину. Середня вага мозку становить від 1,2 до 1,4 кг.
2. Розвиток мозку у внутрішньоутробному періоді відбувається із неймовірною швидкістю – в середньому 250 000 нових нейронів за хвилину.
3. У головному мозку є багато різновидів нейронів. Вони різняться за розмірами. Наприклад, тіло нейрона може мати діаметр від 4 мікрон (0,004 мм) до 100 мікрон (0,1 мм). 
4. У більшості населення ліва півкуля мозку домінує, права півкуля переходить в активну фазу саме під час сну або дрімоти. У людей творчого складу домінування правої півкулі спостерігається значно частіше.
5. Мозок дорослої людини у середньому виробляє близько 12 Вт потужності. Показник може різко збільшитись у 1,5-2 рази, якщо вирішувати складні розумові завдання. Цієї енергії достатньо для живлення невеликої світлодіодної лампи.
6. Можливостей мозку вистачить для того, щоб розмістити в ньому до 2,5 петабайт інформації. Простіше кажучи, у нас є резерв для запам’ятовування 3 млн. годин відео. Але це всього-на-всього дуже спрощені і грубі розрахунки. Адже потенціал мозку недостатньо вивчений, а те, що вже відомо, дозволяє впевнено стверджувати, що його можливості набагато більші, ніж ми можемо собі уявити.
7. Мозок – це мільярди хімічних реакцій щосекунди і десятки тисяч думок щодня. Цікаво, що лише 1/3 частина наших думок пов’язана з якимись нейтральними або позитивними питаннями.

 І не забувайте: «Найбільші події у світі — це ті, що відбуваються у мозку людини» (Оскар Уайльд).